2 жовтня у Копенгагені відбувся неформальний саміт лідерів європейських країн, на якому обговорювалися важливі питання підтримки України. Основною темою стала передача Україні заморожених російських активів. Попри широке обговорення, країни ЄС не дійшли згоди щодо надання Україні 140 млрд євро позики за рахунок цих активів, головною причиною стала відмова Бельгії.
Президент Франції Еммануель Макрон запропонував силовий підхід до зупинки тіньового флоту Росії, що перевозить нафту. Французькі правоохоронці вже затримали танкер, підозрюваний у незаконному транспортуванні нафти. Ця ініціатива може знизити доходи російського бюджету та вплинути на фінансування війни.
Лідери ЄС також дискутували, як оптимізувати контроль за російськими активами і фінансами. Обговорювалася швидша інтеграція України та фінансування постачань зброї. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти низки пропозицій та розкритикував європейський підхід, чим викликав протистояння з іншими лідерами, зокрема канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем.
На міжнародній арені Україна і США домовилися про подальше постачання американської зброї та про експорт українських дронів, які будуть купуватися країнами НАТО. Україна отримала підтримку щодо створення спільних виробництв дронів. Українська влада також розглядає питання експорту надлишкової зброї для підсилення економіки.
Зазначалося, що продовжуються обстріли української території – Росія у вересні збільшила кількість ракетних і дронових атак. Водночас Збройні Сили України успішно відбивають більшість ударів, а Генеральний штаб пообіцяв симетричну відповідь у разі подальших атак по енергетичній інфраструктурі.
У Росії, тим часом, зафіксовано перші випадки протестів через низькі зарплати, а зростання економіки практично зупинилося, що може впливати на подальший хід подій у країні.
