На останньому засіданні клубу Валдай президент Росії Володимир Путін висловив нові погрози Україні і Європі, зокрема натяки на можливі удари по українській атомній інфраструктурі. Ці слова супроводжує ескалація воєнних дій — нещодавні удари росіян по місту Славутич викликають занепокоєння безпекою Чорнобильської АЕС і доводять, що ці погрози реальні.
Паралельно Росія активізує гібридні атаки на Європу: використання дронів у повітряному просторі Польщі, Данії, Німеччини, Швеції та Норвегії фіксують як серйозну загрозу регіональній безпеці. Російська риторика знову спрямована на розділення ЄС та США і пошуки переговорів з потенційною адміністрацією Дональда Трампа. Європейські політики, попри загрози, скликають політичні саміти у Копенгагені, обговорюють безпеку, оборону, відновлення України і питання конфіскації заморожених російських активів для її підтримки.
Однак серйозну єдність ЄС ще не досягнуто — дискусія триває щодо створення "стіни дронів", інтеграції України до єдиного безпекового простору та механізмів передачі заморожених російських активів. Країни, як-от Франція, Німеччина чи Угорщина (через позицію Віктора Орбана), мають власні інтереси і гальмують рішення.
Процес вступу України до ЄС теж залишається під питанням: Угорщина відкрито виступає проти прискорення процедури. На тлі цього Молдова, попри втручання Росії на парламентських виборах, зберігає європейський курс.
Гібридна війна Росії проти Європи, дезінформація, зростання політичної поляризації і економічні наслідки війни в Україні створюють складний фон для майбутнього політичного курсу ЄС і НАТО. Україна опиняється ще ближче до центру європейських безпекових рішень, а питання конфіскації російських коштів, спільної ППО та геополітичної відповідальності постійно на порядку денному. Війна перетворює Україну на важливий суб'єкт для всієї Європи.
