Останні події в Європейському Союзі свідчать про серйозну кризу усередині об'єднання. На зустрічі лідерів європейських країн у Копенгагені відбулися гострі суперечки, зокрема конфлікт між канцлером Німеччини Олафом Шольцом та прем'єром Угорщини Віктором Орбаном.
Орбан відкрито заявив, що Угорщина не підтримує вступ України до ЄС і прагне залишатися ближче до Росії. Ці слова викликали гостру реакцію західних партнерів, особливо на тлі війни в Україні. Угорський прем'єр вже не вперше виступає з подібними прокламаціями, підкреслюючи антиевропейську та антиукраїнську риторику перед майбутніми виборами в Угорщині.
Коментатори зазначають, що нині вступ України до ЄС блокується через принцип консенсусу, який дає кожній країні право вето. Змінити цю систему може лише реформування установчих документів Союзу — рішення, що обговорюється в Брюсселі. Серед можливих шляхів: переголосування непоступливої країни та позбавлення права голосу для порушників засадничих принципів ЄС.
Угорщину вже не раз критикували за порушення верховенства права, свободи слова та недостатню боротьбу з корупцією. Орбан використовує антиевропейську риторику для мобілізації електорату, подаючи Україну як загрозу угорським інтересам, зокрема сільському господарству і безпеці.
Експерти вказують, що вибір шляху розвитку ЄС нині стоїть гостро: або Союз змінюється, стає повноцінною конфедерацією та суб’єктом світової політики, або ризикує розвалитися під тиском внутрішніх конфліктів. Вирішальні кроки в напрямку реформування можуть бути ухвалені через Європарламент і Єврокомісію без повного консенсусу, якщо певна країна порушує правила.
Водночас на фоні економічних викликів та змін у сфері безпеки, членство України і подолання інституційних протиріч дедалі більше стають тестом на життєздатність всієї європейської моделі.
