У Чехії завершилися парламентські вибори, результати яких повертають до політичної гри колишнього прем’єр-міністра та мільярдера Андрія Бабіша. Відомий своєю суперечливою репутацією, Бабіш під час виборчої кампанії висловлював критику допомоги Україні, ставив під сумнів доцільність її продовження та наголошував на внутрішньополітичних питаннях.
Однак партія Бабіша не здобула абсолютної більшості, що змушує політика шукати коаліційних партнерів — перш за все серед ультраправої партії «Свобода і Пряма демократія» та популістських рухів. Лідер ультраправих Томио Окамура відкрито виступає проти підтримки України та євроатлантичних орієнтирів, що викликає стурбованість у Європі.
Для демократичних сил сформувати більшість на цих виборах не вдалося. Тепер остаточна конфігурація уряду залежатиме від того, які політичні союзи зможе укласти Бабіш. Йому також доведеться враховувати позицію президента Петра Павела, який виступає за збереження європейського курсу та попереджав про небажаність участі євроскептичних сил в уряді.
З огляду на політичні реалії, Бабіш може опинитися у непростій ситуації, подібно до словацького прем’єра Роберта Фіцо, який також був змушений піти на коаліцію з ультраправими. Хоча між Бабішем та такими сусідніми прем’єрами, як Віктор Орбан чи той же Фіцо, багато спільного, у питаннях ставлення до Росії він поводиться обережніше. Зокрема, після підриву складів у Чехії, влаштованого російською розвідкою, Бабіш зайняв жорстку антиросійську позицію.
Очікується, що майбутній уряд Чехії буде змушений коригувати передвиборчу програму, пристосовуючись до геополітичних викликів і балансу між прагматизмом та вимогами коаліційних партнерів. Проте повернення Бабіша несе ризики зміни зовнішньої і внутрішньої політики країни — ситуація традиційна для політиків, які беруть політичний реванш.
