Ангела Меркель під час візиту до Будапешта дала інтерв’ю місцевим каналам, у якому виправдовувала свою політику щодо Росії та міграції. Водночас вона надала дипломатичну підтримку Віктору Орбану, запевнивши, що той захищає національні інтереси Угорщини й не є проросійським політиком. Це спричинило суперечливу реакцію як серед політичних опонентів, так і всередині самої угорської політичної еліти.
Меркель розповідала, що ідея прямих домовленостей ЄС із Росією могла врятувати Європу у 2021 році, але Польща та країни Балтії виступили проти цього шляху. Російська пропаганда перекрутила ці слова як виправдання дій Москви та звинувачення Заходу у початку війни.
У ході інтерв’ю Меркель дистанціювалась від відповідальності за німецьку залежність від газу РФ та критикувала попередників. Вона також виправдовувала політику "Мінських угод", надаючи їм роль в "виграші часу" для України, хоча фактично союзники мало допомагали Україні до масштабної агресії Росії.
Виступ Меркель в Угорщині експерти розглядають як спробу легалізувати проросійські чи астероїдні позиції частини європейських політиків та перекладення частини провини за енергетичну й безпекову кризу на інші країни ЄС. Вона зробила низку заяв, які дозволили російським медіа посилювати свої наративи щодо провини Заходу.
Наприкінці аналізується, як особиста політична спадщина Меркель нині викликає численні дискусії у Німеччині та Європі, йдеться про її відповідальність за ослаблення ЄС у сфері безпеки й енергетики впродовж тривалого канцлерства.
