Під час останньої російської атаки на Львівщині над регіоном дев'ять разів пролітали три китайські розвідувальні супутники. Чи проводили вони реальну розвідку — невідомо, однак це викликало обговорення щодо ролі Китаю у конфлікті.
Реакція світової спільноти була доволі стриманою. Зокрема Володимир Зеленський виступив із заявою, дорікнувши Заходу за пасивність у відповідь на удари по Україні. Він наголосив, що саме відсутність потужної реакції дозволяє Росії продовжувати атаки. Глава МЗС Литви закликав Європу призупинити імпорт російських енергоносіїв, проте це залишається складним питанням — обсяги торгівлі між РФ та ЄС досі значні.
Очільниця європейської дипломатії заявила, що Росія ховає невдачі на фронті за терактами проти цивільної інфраструктури. Путін у своїх висловлюваннях натякнув на наслідки для відносин США і РФ у разі постачання Україні далекобійних ракет.
Паралельно в Литві було зафіксовано масове проникнення метеозондів із Білорусі, що призвело до зупинки роботи аеропорту у Вільнюсі, а у Німеччині та Норвегії — повідомлення про дрони над аеропортами та військовими об'єктами. Частину таких безпілотників виявлено також у Польщі та Швейцарії, що змусило європейські країни зміцнювати власну оборону проти загроз із повітря.
У контексті загальної напруженості усе більше уваги привертає Союз Китаю, Росії та Північної Кореї. Пхеньян погрожує відповідними діями через посилення присутності США в Індотихоокеанському регіоні. Аналітики вказують, що кризові події в Азії можуть вплинути на Україну через збої поставок технологій та ускладнення логістики, оскільки індустріальний центр світу — саме там.
Експерти зазначають: загострення на Корейському півострові може співпасти із іншими конфліктами, створюючи виклики для міжнародної стабільності. Україна, яка залежить від світових поставок компонентів, ризикує зіткнутися з додатковими труднощами у разі масштабного військового протистояння в Азії.
