Торгова війна між США і Китаєм стала ключовою подією у світовій економіці останніх років. Після обіцянок адміністрації Трампа у 2024 році обмежити економічний вплив Китаю, мита суттєво зросли: середній американський тариф на китайські товари у жовтні 2025 року досяг рекордних 51%, тоді як китайські тарифи на американську продукцію склали майже 33%.
Значно зросли ціни на електроніку, меблі, одяг і іграшки. Американські родини витрачають додатково $1000–1300 на рік через нові мита. Водночас технологічне протистояння розгортається довкола напівпровідників: США заборонили постачання до КНР сучасних AI-чіпів і обладнання для виробництва чіпів, зокрема продукції ASML. Китай поки відстає у виробництві чіпів на 5–10 років.
Тайвань — критично важливий учасник у цьому протистоянні, адже тут розміщені провідні виробництва напівпровідників. США тиснуть на Тайвань, аби перемістити частину виробництва до Америки, однак Тайвань обстоює суверенітет і уникає прямих поступок. Китай, у свою чергу, розглядає Тайвань як важливу ланку для власної стратегії.
У торгових переговорах між США та Китаєм ставка зроблена не лише на зниження тарифів, але й на структурні питання: інтелектуальна власність, субсидії, доступ до ринків. Китай також намагається використати можливу політичну зміну у США для просування своїх інтересів щодо Тайваню та розширення інвестицій у США.
Однак, попри всі протиріччя, світ не розірвався на два табори, а формується багатополярна система з гнучкими альянсами. Майбутнє світової економіки та контроль над технологіями визначатимуть домовленості між великими гравцями та здатність витримати конкуренцію у стратегічних секторах.
