Європейські країни стикаються з посиленням гібридної війни з боку Росії — атаками дронів, кібератаками, диверсіями у Балтійському морі та іншими провокаціями. Громадський діяч Валерій Кличок підкреслює, що саме російські дії змушують європейських союзників до більш рішучої політики та зміни оборонних підходів. Україна, яка з початку повномасштабного вторгнення закликала закрити небо та припинити купувати енергоносії у Росії, підкреслює, що тривале ігнорування загрози вже не є можливим.
Європейським країнам довелося переосмислити свій підхід після сигналів від США про обмеження допомоги та закликів до більших власних зусиль у захисті. Останні провокації - дрони над Польщею і Румунією, підриви інфраструктури, кібератаки - роблять загрозу реальнішою, а реакцією стають нові закони та право збивати дрони. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і лідери Польщі й Німеччини уже публічно говорять про гібридну війну Росії проти ЄС.
Соціологічні дослідження показують: понад половина європейців погоджується з потребою збільшення витрат на оборону. Польща й країни Балтії вже посилюють захист, інші країни також змінюють ставлення до безпеки. На порядку денному - зміцнення європейської оборонної політики, розробка спільних дій у відповідь на гібридну загрозу. Політичні дискусії стають публічними, формуються нові коаліції та ситуативні союзи для стримування російської агресії.
Європейцям доводиться швидко пристосовуватися до нових реалій, а питання відповідальності та обороноздатності стають вирішальними для майбутнього континенту. Дослідження свідчать про поступову зміну свідомості громадян та готовність до більш рішучої протидії агресії.
