8 жовтня 2025 року золото вперше в історії перевищило позначку у $4 000 за унцію. За рік ціна металу зросла понад 50%, що стало значною подією для світових фінансових ринків. Щоразу, коли золото долає психологічний бар'єр, це віддзеркалює масштабні економічні та геополітичні процеси. Після криз 2008, 2020 і 2025 років зростання ціни на золото відображає нестабільність та переосмислення ролі основних валют.
У 2024 році понад п’ята частина попиту на золото формувалася центральними банками, серед яких провідне місце займає Китай. Народний банк Китаю 11 місяців поспіль нарощував резерви, які у вересні 2025 року досягли 2 300 тонн на $280 млрд. Паралельно Китай скорочує вкладення в американські облігації, переводячи частину резервів у золото. Однак частка золота в резервах КНР досі менша за світовий середній рівень.
У червні 2025 року Шанхайська Золота Біржа відкрила перше офшорне сховище в Гонконзі та планує розширення в Сінгапур, Цюріх і Дубаї. Це підсилює змагання з Лондоном — найбільшим ринком фізичного золота. Одночасно Китай прагне залучити до свого фінансового простору країни БРІКС та дружні держави, пропонуючи їм зберігати золото у власних сховищах та торгувати на Шанхайській біржі.
Стратегія Китаю полягає у створенні інфраструктури, стійкої до санкцій, підтримці юаня, диверсифікації від долара та поступовому нарощуванні глобального впливу. Однак великі виклики залишаються: боргова криза у секторі нерухомості, старіння населення, державне регулювання ринків і недостатня прозорість.
Попри досягнення, шлях до створення альтернативи долару та фінансового домінування непростий і потребує довіри світових гравців, ліквідності ринків і внутрішньої стабільності. Дії Пекіна вже впливають на перерозподіл сил у глобальній економіці, наближаючи світ до багатополярної фінансової системи.
Китаю не вдасться замінити США, але його спроби закладають підвалини нового світового порядку.
