США дедалі активніше обмежують можливості Росії торгувати нафтогазовими ресурсами, і ця політика поступово виявляє свою ефективність. Зокрема, вона вже позначилась на Туреччині, яка останнім часом суттєво зменшує закупівлі російського газу.
За останні 20 років залежність Анкари від російського газу впала з 60 до 37%. Зараз Туреччина готується скоротити постачання ще більше. Після сигналу зі США Анкара уклала контракти на імпорт американського зрідженого газу (СПГ) на суму близько 43 млрд доларів. Також Туреччина розвиває власний видобуток та інфраструктуру для прийому СПГ. До 2028 року країна планує отримувати до 26 млрд кубометрів власного газу та імпортувати значні обсяги СПГ.
Такі кроки впливають на російські трубопровідні маршрути ("Блакитний потік", "Турецький потік"), створюючи серйозні втрати для «Газпрому». У регіоні зріс і політичний вплив Туреччини, яка прагне стати енергетичним хабом для Європи та Близького Сходу залучаючи ресурси Азербайджану і потенційно Іраку.
Після зміни політичної ситуації у США та перемоги Трампа, тиск на Туреччину з боку Вашингтона посилився, і Анкара відкрито переорієнтовує енергетичну політику. Хоча інфраструктурні зміни ще тривають, а частина контрактів з Росією діє, до кінця десятиліття Туреччина може істотно змінити баланс енергетичних сил у регіоні.
Такі трансформації означають подальшу ізоляцію Росії: економічна підтримка Москви з боку Туреччини помітно зменшується, що вплине на ресурсний потенціал для продовження війни. Захід у свою чергу дедалі активніше працюватиме над обмеженням російського впливу на енергетичному ринку.
