Цьогорічна Нобелівська премія з економіки стала символом повернення до коріння економічної науки та фокусу на справді фундаментальних питаннях — що рухає людство вперед і як створюються умови для сталого економічного розвитку.
Королівська шведська академія наук 13 жовтня 2025 року присудила премію трьом економістам за дослідження ролі технологій, інновацій і знань у формуванні довготривалого економічного поступу. На відміну від досліджень попередніх років, цього разу нагорода дісталася тим, хто розглядає не конкретні соціальні групи чи інститути, а саму природу економічного зростання й інновацій.
У 2023 році лауреатом стала Клаудія Голдін за аналіз місця жінок на ринку праці. 2024 рік відзначився премією за дослідження ролі інститутів у розвитку держав — зокрема, за монографію «Чому нації занепадають». Обидва підходи були соціально важливими, однак залишали осторонь глобальні рушії прогресу.
Премія 2025 року відзначає авторів, які вивчали фундаментальні механізми змін: як історичні умови та культурні чинники визначають появу технологічних новацій. Один із лауреатів, Кір, детально досліджував питання, чому саме Захід став лідером інновацій, і довів, що багатство саме по собі не гарантує прогресу — ключову роль відіграють культура, що сприяє обміну знаннями та підтримці інновацій.
Двоє інших нагороджених запропонували математичну модель «творчого руйнування» — процесу, коли компанії інвестують у дослідження, створюють нові продукти, а згодом їх витісняють ще інноваційніші конкуренти. Саме постійне оновлення веде до економічного зростання. Головний висновок: країни багаті не завдяки ресурсам, а завдяки культурі підтримки інновацій та знань.
Таким чином, Нобелівський комітет повернув фокус до розуміння глибинних механізмів прогресу, зробивши акцент на важливості культури та ідей у розвитку суспільства.
