У 2024 році Японія зафіксувала рекордну кількість народжень у певному секторі населення – понад 22 тисячі, що на 3 тисячі більше, ніж торік, і на 50% більше, ніж десять років тому. Проте всі ці діти народжені жінками-іноземками з таких країн, як Китай, Бразилія, Філіппіни та В'єтнам. Народжуваність серед японців залишається низькою, а політики не змогли значно вплинути на ситуацію.
Частка іноземців у Японії сягнула близько 3,2% (понад мільйон осіб) при населенні країни у 124 мільйони. Здебільшого іноземці працюють у сферах, від яких відмовляються японці: магазини, кафе, заводи, аграрний сектор. Їхня роль у економіці стала значною, що зумовило зміни в суспільстві та політичному дискурсі.
Рух проти зростання кількості іноземців очолила партія Сансейто, яка отримала 15 місць у верхній палаті парламенту, хоча наразі її вплив незначний. Однак питання міграції стало однією з ключових тем обговорення, і навіть лівоцентристські партії висловлюють занепокоєння щодо зростання кількості трудових мігрантів. Уряд обіцяє посилити контроль, адаптувати мігрантів і припинити нелегальну міграцію.
Дискусії про мігрантів подекуди переходять у ксенофобію: зокрема, курдські родини в Кавагучі стикаються з дискримінацією та насильством. Водночас опитування показують, що бізнес виступає за залучення трудових мігрантів, адже без них економіка не зможе функціонувати належним чином. Альтернативою бачать автоматизацію, однак її можливості обмежені.
Японський уряд намагається стимулювати народжуваність серед громадян, зокрема через державне агентство у справах дітей і сім’ї, втім молоді люди надають перевагу кар’єрі і нерідко відкладають створення сім’ї через економічні труднощі. Народжуваність серед японців продовжує знижуватися, тоді як частка іноземців і народжень серед них зростає. Проблема залишається актуальною для політики і суспільства.
