Головна > Мирні переговори > Розмова Трампа і Путіна: що очікувати від нового раунду переговорів щодо війни в Україні


Розмова Трампа і Путіна: що очікувати від нового раунду переговорів щодо війни в Україні


Обговорення підсумків телефонної розмови президентів США і Росії напередодні перемовин з Україною та можливих наслідків для війни.

Президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним напередодні зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Розмова була зосереджена на майбутніх переговорах щодо завершення війни в Україні, а також на економічних відносинах між США і Росією після можливого завершення конфлікту.

У ході обговорення оголошено про підготовку нової зустрічі між президентами США та Росії в Будапешті під патронатом прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Перед цим пройдуть переговори на рівні високопосадовців: США представлятиме державний секретар Марко Рубіо, Росію — ймовірно, міністр закордонних справ Сергій Лавров або помічник президента Юрій Ушаков.

Трамп вважає, що досягнуто певного прогресу у розмові з Путіним, особливо щодо можливих домовленостей після війни, однак заявив, що питання передачі далекобійної зброї Україні може бути призупинене до визначеності в діалозі з Росією. Президент США також порівняв ситуацію в Україні із близькосхідним процесом між Ізраїлем і ХАМАС, зазначаючи, що зупинка війни можлива лише за умов поступок сторонам та широкомасштабних домовленостей.

Російська сторона оцінила розмову як продуктивну із подальшими чіткими кроками. В Угорщині зустріч вітають як шанс для миролюбних людей, однак європейські лідери до ініціативи ставляться стримано через міжнародні санкції та кримінальні ордери на Путіна.

Зустріч Трампа і Зеленського у Білому домі має поставити пріоритети для США щодо підтримки України, питання військової допомоги залишається невизначеним. Передача озброєнь може бути відкладена для посилення переговорної позиції під час контактів із Путіним.

Автор аналізує, що ключові умови можливого завершення війни з російського боку включають визнання Криму, скасування санкцій, збереження контролю над окупованими територіями та поступки щодо торгівлі з країнами, які імпортують російські енергоресурси. Невизначеність результатів переговорів зберігається, а ризик нової ескалації залишається високим.

Заключна частина статті присвячена роздумам щодо політичної стратегії сторін. Відзначається, що досягти стійкого миру можливо лише вичерпавши потенціал конфлікту, а ідея перемир'я виглядає тимчасовою на фоні позиції Росії та її поточного підходу.