Публіцист Віталій Портников та журналістка Марія Гурська в форматі відкритої дискусії аналізують, як українська ідентичність еволюціонує під впливом війни. Вони порівнюють сучасний стан суспільства з теоріями Сергія Плохія про ідентичність, що базуються на ставленні до голодомору, спадщини ОУН-УПА, "ленінопаду", та комуністичної спадщини.
За словами Портникова, нинішнє самоусвідомлення українців визначає не лише історична пам’ять, а насамперед спільний досвід випробувань – війна, єдність у прагненні захищати й розвивати свою державу. Відзначається, що ідентичність − це не просто набір ідеологічних установок, а глибоке внутрішнє почуття приналежності до цивілізації, яке часто пробуджується через любов та спільні переживання.
Обговорюється, як повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році змінило критерії самоідентифікації. Якщо раніше ключем вважалась мова, історія, релігія, то тепер головними стають здатність до солідарності, захисту державності та розвиток суспільства незалежно від місця проживання чи походження.
Портников і Гурська аналізують відмінності між регіонами України, вплив російського світу та процеси інтеграції внутрішньо переміщених осіб і діаспори. Підкреслюється, що сучасна ідентичність ґрунтується на досвіді спільної боротьби, пам’яті про героїв та готовності відстояти власну землю, а також важливості сильної держави для збереження зв’язку із закордонними українцями.
Гостро торкаються теми взаємодії з Польщею, життя українців за кордоном та можливих моделей майбутньої інтеграції. Проводиться паралель із досвідом єврейського народу та ізраїльсько-палестинським конфліктом, що наголошує на спільних викликах для ідентичності у світі, який швидко змінюється.
Основними чинниками ідентичності сучасних українців учасники дискусії називають спільний досвід боротьби, здатність захищати і розвивати Україну, а також реалістичний погляд на майбутнє. Вони підкреслюють, що це і є запорукою сили українського суспільства у протистоянні зовнішнім і внутрішнім викликам.
