17 жовтня 2025 року Окружний суд Варшави ухвалив історичне рішення, відмовивши у видачі українця Володимира Журавльова до Німеччини у справі про підрив газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2». Це рішення викликало широкий резонанс та може спричинити дипломатичну кризу в Європейському Союзі.
Журавльов, інструктор з дайвінгу, був заарештований на підставі європейського ордера, виданого Німеччиною, де його підозрювали в участі у підриві газопроводів біля данського острова Борнгольм у 2022 році. Польський суддя Даріуш Лубовський постановив про недостатність доказів, наданих німецькою стороною, і вказав на загальний характер наданої інформації.
Окрім браку доказів, суд використав давно відомий принцип справедливої війни. Суддя підкреслив, що якщо дії були скоєні в рамках захисту України від збройної агресії, вони не можуть вважатися кримінальним злочином, ані терористичним актом. Він пояснив, що знищення ворогом трубопроводів було військовим кроком для послаблення потенціалу агресора та не суперечило законам справедливої війни.
Рішення суду отримало різні політичні реакції. Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск назвав це виправданим, підкресливши, що справжньою проблемою було не підрив газогонів, а їхнє будівництво. Офіційна позиція Німеччини була стриманішою, але прозвучали занепокоєння щодо зіпсованих відносин з Україною.
Цей випадок створив новий правовий прецедент: суд у Польщі фактично визнав, що військові дії під час війни не мають переслідуватися як злочини, якщо спрямовані проти ворожої інфраструктури. Це може мати значення для майбутніх рішень у країнах ЄС.
Водночас аналогічна справа щодо екстрадиції українця Сергія Кузнєцова розглядається італійським судом. Італія та Польща обрали досить незалежні підходи, що серйозно впливає на європейську єдність у питаннях міжнародної юрисдикції та боротьби з терористичною загрозою.
Рішення польського суду посилює юридичні дискусії щодо трактування воєнних дій у сучасному світі та ролі національних інтересів у таких справах.
