Головна > Інтервʼю > Обстріли нафтопереробних і хімічних заводів РФ, фінансування ракет для України та перспективи міжнародних переговорів — аналіз із Іваном Ступаком


Обстріли нафтопереробних і хімічних заводів РФ, фінансування ракет для України та перспективи міжнародних переговорів — аналіз із Іваном Ступаком


Військовий експерт Іван Ступак коментує удари по підприємствах РФ, проблеми фінансування виробництва українських ракет та європейську допомогу.

22 жовтня відбулася розмова експерта Івана Ступака у студії Центру громадської аналітики "Вежа". Основна увага була прикута до останніх ударів по ключових промислових об'єктах у різних регіонах Росії, зокрема у Дагестані, Мордовії, Брянській та Ленінградській областях. Мішенями стали нафтопереробні заводи, хімічні підприємства та об’єкти газової інфраструктури. Ефективність деяких атак поки що під питанням, однак відомо, що частина підприємств тимчасово або повністю вийшла з ладу.

Окремо експерт підкреслив, що стратегія ударів з боку України змінюється — удари стали більш комплексними, охоплюючи як паливно-енергетичний, так і хімічний сектор РФ. Зокрема уражено підприємство в Оренбурзі, яке єдине в Росії виробляє хімічний реагент для природного газу.

Обговорювалися й можливості України щодо ракетного озброєння. Зараз іноземні ініціативи, такі як збір коштів у Чехії на виробництво нової української ракети "Фламінго", демонструють нестачу фінансування для масштабного виробництва власних ракет. Експерт пояснив, що проблема — саме у браку ресурсів, а не технологій чи кадрів, і додаткові кошти можуть суттєво вплинути на можливості України збільшити виробництво озброєння.

Окрему увагу в етері приділено фінансовій допомозі Європи — обговорювалось рішення брюссельських чиновників щодо можливості виділення великих пакетів допомоги Україні, а також нюанси й темпи проходження цих рішень через європейські інституції.

Завершальний блок розмови стосувався можливої майбутньої зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна, її політичного значення для Росії, США, Європи та України, а також аналізувалися причини активізації європейської фінансової допомоги у контексті глобальних політичних процесів та виборів у країнах ЄС і США.