Головна > Міжнародна політика > Аргентинські вибори: Мілей здобуває перемогу та зміцнює свої позиції в парламенті


Аргентинські вибори: Мілей здобуває перемогу та зміцнює свої позиції в парламенті


На парламентських виборах в Аргентині перемогла ліберальна прогресивна партія Хав'єра Мілея, що дозволяє президенту проводити реформи без опору опозиції.

На нещодавніх парламентських виборах в Аргентині ліберальна прогресивна партія на чолі з Хав'єром Мілеєм здобула впевнену перемогу. Результат дозволяє президенту проводити власні реформи без значного впливу чи блокування з боку опозиції. Особливо значимою стала перевага в нижній палаті парламенту, де тепер жодна політична сила не здатна заблокувати ініціативи Мілея.

Основна опозиція — пероністи — опинилася в меншості. Частково це пояснюється низькою явкою виборців, особливо серед лівих виборців, які через розчарування не прийшли на дільниці. Пероністи традиційно асоціюються з корупцією, що також вплинуло на їхні результати. У самому пероністському таборі визнали поразку та навіть зняли кількох кандидатів через корупційні підозри.

На виборах оновлювалася половина місць у парламенті. Партія Мілея отримала більшу частину із 127 місць, що підтверджує її вплив. Крім політичного успіху, за каденції Мілея у країні вперше за 14 років зафіксовано профіцит бюджету, стрімко знизилася інфляція та почала зростати ділова активність.

Водночас президенту доводиться домовлятися не лише з консерваторами, а й із лівоцентристами. Це створює політичний баланс і змушує владу проводити зважену політику. Аргентина перебуває на шляху економічної трансформації — уряд скорочує державне втручання, стимулює інвестиції та прагне подолати багаторічну кризу.

Підтримку Аргентині надають США, зокрема фінансово. Новий уряд зобов’язаний використовувати ці кошти для стабілізації валюти та ринкових реформ. Найближчі два роки покажуть, чи вдасться Мілею остаточно змінити економічний курс країни та домогтися стійкого економічного зростання.

Перемога Мілея вважається важливою для залучення західних інвестицій і утримання курсу на прозахідну політику, що відрізняє його від попередників і лівої опозиції.