Німеччина звернулась до США з проханням не включати нафтопереробні заводи дочірніх компаній «Роснефти» до нового пакету санкцій. Ці НПЗ, що розташовані у Німеччині, перебувають під зовнішнім управлінням німецької держави ще з вересня 2022 року. Федеральне агентство мережі контролює всю операційну діяльність, а прибутки залишаються під контролем Німеччини — Москва не отримує з них жодної фінансової вигоди.
Нові американські санкції щодо «Роснефти» та інших компаній мають на меті ізолювати російський енергетичний сектор. Однак у разі запровадження обмежень без винятку для дочірніх структур під держуправлінням виникає ризик зупинки критичних для економіки Німеччини підприємств через проблеми з банківськими та фінансовими операціями.
Заводи, зокрема НПЗ у Швайті, забезпечують пальним до 12% обсягу нафтопродуктів країни і підтримують робочі місця в економічно слабкому регіоні. З моменту введення зовнішнього управління нафта постачається альтернативними маршрутами, а російські поставки припинені. Москва втратила контроль над цими активами і не може впливати на їхню діяльність чи отримувати прибутки.
Німеччина аргументує прохання до США тим, що санкції проти дочірніх компаній фактично вдарять по німецькому державному активу, що не має реальних економічних зв'язків із Росією, і лише погіршать ситуацію на енергетичному ринку ФРН. Подібний виняток уже був врахований урядом Великобританії.
Ситуація із заводами «Роснефти» під німецьким контролем стала предметом політичних дискусій всередині країни, оскільки закриття цих об'єктів матиме серйозні соціально-економічні наслідки без посилення тиску саме на Москву. Аналітики наголошують: остаточний вихід — не допустити повернення таких активів у руки російських компаній після завершення режиму управління.
