Минулого тижня на саміті Європейського Союзу обговорили питання репараційного кредиту для України. Президент Володимир Зеленський озвучив сумніви щодо своєчасного ухвалення цього рішення, зазначивши дефіцит коштів у державному бюджеті та необхідність фінансової підтримки вже зараз.
В експертній дискусії прояснили, що 40% бюджету України становлять запозичені кошти — у 2024 році доходи становлять 2,8 трлн грн, а видатки — 4,8 трлн грн. Для покриття дефіциту держава розраховує на міжнародну допомогу: 45 млрд доларів на соціальні виплати та 60 млрд — на військову підтримку. Частково ці кошти покриваються залишками кредиту програми Ukraine Facility, але нестача фінансування залишається.
Основні джерела міжнародної допомоги — кошти платників податків європейських країн та заморожені російські активи. Однак використання перших стало політично складним через вибори та зміну урядів у низці країн ЄС. Більші надії покладаються на заморожені російські активи, зокрема їх доходи.
Програму кредитування під такі активи вже частково реалізовано, але питання репараційного кредиту, який мав би становити до 140 млрд євро на два роки, залишається відкритим. Свої умови висуває Бельгія, як країна-держатель найбільшої частки активів у Euroclear, а також інші країни ЄС.
Кінцеве рішення щодо механізмів фінансування України, джерел кредиту та розподілу фінансової відповідальності Євросоюз має бути розроблене до грудня поточного року. Якщо рішення буде ухвалено в кінці року, перші транші фінансової допомоги можуть надійти не раніше лютого, а дефіцит бюджету в січні, ймовірно, перекриватиметься тимчасовими резервами.
В цілому ситуація складна, але експерти очікують, що допомога буде надана, оскільки від цього залежить стабільність не лише України, а й безпеки кордонів Європейського Союзу.
