Загран Мамдані, маловідомий раніше політик і демократичний соціаліст, став новим мером Нью-Йорка, несподівано перемігши колишнього губернатора Ендрю Куомо. Його перемога стала шоком для політичного істеблішменту міста та початком нової епохи для прогресивної політики у США.
Свою кампанію Мамдані побудував на обіцянках доступного житла, замороження орендної плати, підвищення мінімальної заробітної плати та створення безкоштовних сервісів для населення – безкоштовних автобусів і продуктових магазинів. Значна частина його підтримки базувалася на активних молодих виборцях і мешканцях Брукліна і Квінза.
Обрання Мамдані супроводжувалося спротивом бізнес-еліт і колишніх чиновників. Під час кампанії він зміг домовитися навіть із тими, хто спочатку його критикував. Він став першим мером Нью-Йорка з південноазійським корінням та першим мусульманином на посаді, що відображає трансформацію політичного ландшафту міста.
Серед ключових обіцянок Мамдані – замороження орендної плати, що має допомогти приблизно двом мільйонам ньюйоркців, а також реформи щодо поліції, підвищення податків на великі корпорації, розширення соціальних програм. Експерти та бізнес застерігають: невдалі експерименти із підвищенням мінімальної зарплати і додаткові податки можуть погіршити економіку міста, призвести до скорочення робочих місць й тінізації ринку.
Критики зазначають, що Мамдані намагається копіювати скандинавську модель соціалізму, але не враховує різницю в економічних і суспільних умовах США. Чи зможе Мадмані виконати свої амбітні обіцянки, чи стане його перемога лише коротким експериментом у прогресивній політиці – вирішиться вже найближчими роками.
