22 жовтня стало поворотним моментом для нафтового експорту Московії. Президент США Дональд Трамп у рамках своєї другої каденції запровадив потужні санкції проти енергетичного сектору Росії, зокрема проти компаній «Роснефть» і «Лукойл». Разом ці компанії забезпечували близько половини видобутку нафти країни. Лише «Роснефть» генерує приблизно 17% доходів державного бюджету Кремля.
Внаслідок санкцій за перший тиждень листопада морський експорт нафти з Московії впав до найнижчого рівня за 10 місяців, а обсяги постачань знизилися на понад 20%. Ключові імпортери — Китай, Індія та Туреччина — різко скоротили закупівлі. Так, китайські державні нафтові гіганти призупинили купівлю російської нафти морським шляхом, а приватні переробники також обмежили імпорт.
Індія, зокрема її найбільша приватна компанія Reliance Industries, заявила про виконання санкцій США і змінила постачальників. Державна Indian Oil Corporation тимчасово не здійснювала замовлень у російських компаній і провела тендери на постачання нафти з країн Близького Сходу, США та Латинської Америки. Туреччина також демонструє зниження обсягів імпорту.
Водночас у морських танкерах накопичується рекордний обсяг невивантаженої російської нафти — понад 380 млн барелів. Танкери все частіше використовуються як плавучі сховища, а витрати на транспортування російської нафти різко зросли. Через падіння попиту ціни на головні російські сорти, зокрема сибірську нафту ESPO, суттєво знизилися.
Світові ціни на нафту залишилися відносно стабільними завдяки оперативному збільшенню постачань із Саудівської Аравії, ОАЕ, Іраку, Катару та США. Санкції США відкривають нові ринкові можливості для альтернативних постачальників та ускладнюють фінансове становище російських нафтових компаній. Хоча повністю зупинити експорт навряд чи вдасться, втрати бюджету Московії суттєво зростають.
Для України це — позитивний сигнал про зростання ефективності санкційного тиску Заходу на Кремль.
