У п'ятницю керівники Європейської комісії та уряду Бельгії проведуть термінову зустріч щодо використання заморожених російських державних активів для фінансування репараційної позики Україні на суму 140 млрд євро. Приняття єдиного рішення ускладнюється тим, що європейці воліють, аби допомога здійснювалася саме за рахунок російських активів, а не коштів платників податків ЄС.
Питання гарантій повернення коштів і розподілу потенційних судових витрат у разі позовів Росії залишається ключовим дискусійним моментом, особливо для Бельгії. Вона отримує значний прибуток від відсотків із заморожених активів і вимагає компенсації у разі передачі цих коштів Україні.
Деякі країни ЄС, як Німеччина та Норвегія, шукають власні можливості для допомоги Україні, але суми поки що далекі від необхідних для покриття всіх фінансових потреб Києва. Проблемою також є блокування допомоги з боку окремих країн — наприклад, частина коштів лишається недоступною через позицію Угорщини.
Президент Зеленський закликав прискорити ухвалення рішень щодо фінансування, адже Україні у 2026 і 2027 роках потрібні додаткові 60 млрд доларів щорічно. Очікується, що рішення щодо репараційної позики буде ухвалене на початку грудня, але дедлайном залишається січень 2026 року.
Окрім технічних аспектів передачі активів, дискусії ведуться й щодо внутрішніх змін у самому ЄС, необхідних для наближення України до членства. Проте на цьому етапі європейська бюрократія та внутрішньополітичні суперечки між країнами часто гальмують процес.
