6 листопада у студії Центру громадської аналітики «Вежа» керівник Валерій Клучук та політолог Петро Лищук обговорили питання європейської фінансової допомоги Україні. Ключова увага була приділена труднощам із виділенням коштів на підтримку України — зокрема репараційному кредиту, потенційною сумою у 140 млрд євро, які можуть бути надані за рахунок заморожених російських активів.
Гості зазначили, що більша частина коштів знаходиться у бельгійських фінансових установах. Проте уряд Бельгії не готовий брати на себе всю відповідальність за ці кошти, закликаючи до розподілу ризику між усіма членами Євросоюзу. Це спричиняє додаткові дискусії між країнами ЄС і ускладнює реалізацію схеми репараційного кредиту.
Згадувалася також роль інших потенційних донорів, зокрема Норвегії з її суверенним фондом, але основну фінансову підтримку нині реально може забезпечити лише Європа. Окремо відзначено, що ЄС у складних політичних умовах: у низці країн тривають урядові кризи (Бельгія, Франція, Нідерланди), що гальмує ухвалення важливих рішень.
Обговорювалися і тенденції щодо зменшення обсягів допомоги Україні, у порівнянні з попередніми періодами, а також стратегічне значення рішення про підтримку України для безпеки самого Євросоюзу. Політолог пояснив, що на ефективність рішень впливають як інтереси великих держав, так і позиції менших країн, таких як країни Балтії та Скандинавії.
Лунали припущення про спільну гру європейських країн і Трампа для можливого замороження конфлікту, однак, як зазначив експерт, імовірні пропозиції миру (у тому числі із поступками Росії) залишаються неприйнятними для РФ. Важливо, що різноспрямованість національних інтересів країн ЄС та політична нестабільність фактично блокують швидке прийняття рішень з надання допомоги Україні.
На завершення експерти проаналізували заяви Трампа про російсько-українську війну, вказавши, що значна частина його риторики має маніпулятивний характер і спрямована на власний політичний результат, а не на інформування.
