Євросоюз нещодавно ухвалив нову кліматичну ціль: скоротити викиди парникових газів на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990-го. Попри початкові амбіції, фінальний результат виявився менш жорстким через тиск деяких країн-членів.
Італія, Румунія, Польща та кілька інших держав вимагали пом'якшення умов, зокрема дозволу на купівлю міжнародних вуглецевих кредитів – ЄС може купувати до 10% скорочень за кордоном у виняткових випадках. Реально це дозволяє зменшити фактичне скорочення всередині ЄС до 80%.
Кліматична мета може переглядатися кожні два роки, якщо виявиться, що вона надто шкодить економіці. Німеччина та Італія також пішли на компроміси через інтереси промисловості.
Науковці та окремі країни, наприклад Нідерланди, виступали проти послаблень, тому що вони зменшують ефективність внутрішніх зусиль. Однак більшість погодилась на запропонований варіант.
Угорщина, Чехія та ще дві країни проголосували проти. Остаточне рішення ще має затвердити Європарламент.
Послаблення вимог критикують за можливий аутсорсинг декарбонізації та відтік інвестицій з ЄС, але прихильники вважають, що це допоможе фінансувати зелені проекти у країнах, що розвиваються.
Для України це може відкрити можливість для створення проектів, пов'язаних із лісовідновленням або енергетичною модернізацією, придатних для продажу вуглецевих кредитів ЄС.
ЄС і надалі зіштовхується з потребою балансувати між економічними інтересами й амбіціями у сфері клімату, адже глобальна політика поступово переосмислює питання декарбонізації.
