Обговорюється питання, чому США і країни Європи не здійснюють кроків для стрімкого ослаблення економіки Росії, зважаючи на війну в Україні. Експерти дійшли висновку: Захід не зацікавлений у повномасштабному руйнуванні російської економіки й залишає Росію потенційним майбутнім стратегічним партнером.
Складені та прийняті санкції ЄС проти Росії, зокрема останній, 19-й пакет, впроваджується поступово — наприклад, заборона на купівлю російського ЗПГ планується лише з 2027 року. Тобто російські компанії отримали ще кілька років для виконання своїх контрактів і поповнення бюджету. Уряди європейських країн раніше закривали очі на діяльність російських бізнесменів, які й далі мають активи та вплив у Європі, у тому числі через спортивні федерації.
Водночас підкреслюється, що різкіші санкційні кроки з’явилися лише після рішень США, наприклад, адміністрації Трампа щодо «Роснефти» і «Лукойлу». Європа ж часто уникає ефективного тиску, а дії подаються як компромісні й розраховані на мінімальні наслідки для своїх економік.
Обговорюється, що в Європі досі бракує чіткого суспільного усвідомлення стратегічної загрози з боку Росії, попри те, що Україна фактично захищає континент на передовій. До того ж, російський капітал впливає на позицію окремих політиків, медіа й навіть спортивних організацій.
Окремо згадується повідомлення The Guardian про готовність британської армії долучитися до війни в Україні у разі необхідності — йдеться про можливість як миротворчої місії, так і повного використання збройних сил разом із союзниками. Це новий фактор європейської безпеки на тлі існуючих союзницьких ініціатив.
