Головна > Політика > Корупційний скандал в Енергоатомі: деталі розслідування НАБУ і політичний підтекст


Корупційний скандал в Енергоатомі: деталі розслідування НАБУ і політичний підтекст


НАБУ і САП завершили розслідування масштабної корупційної схеми в державній енергетичній компанії Енергоатом під час війни. Виявлено систему «смотрящих», що впливала на контракти та кадрову політику, залучені високопосадовці та наближені до президента особи.

Антикорупційні органи України оголосили про завершення 15-місячного розслідування масштабної корупційної схеми в державній компанії Енергоатом під час повномасштабної війни. За повідомленнями НАБУ і САП, зловмисники організували систему «смотрящих», які вимагали від підрядників 10-15% від суми контракту під загрозою блокування розрахунків, або повної втрати статусу постачальника робіт і послуг для підприємства.

Організаторами цієї схеми названі: бізнесмен Тимур Міндіч (кодове ім’я «Карлсон»), давній партнер президента Зеленського, Ігор Моронюк («Ракета»), ексрадник міністра енергетики, та Дмитро Басов («Тенор»), виконавчий директор з фізичного захисту Енергоатому. Вони координували ключові призначення, розподіл контрактів та фінансові потоки через офіс у центрі Києва, де вели «чорну бухгалтерію» й збирали готівку для відмивання коштів.

За даними слідства, понад 1,2 млн доларів і майже 100 тис. євро були передані ексвіцепрем’єру (із псевдонімом «Чигівара»), який вже співпрацює зі слідством. Також фігурують близькі до влади особи, діючі та колишні міністри, а також члени родин топ-чиновників.

Розслідування викликало значний резонанс через включення соратників президента серед фігурантів. НАБУ і САП підкреслюють, що корупційна система тривала навіть після початку переслідувань, а держава має довести здатність карати винних навіть серед політичних союзників. Президент Зеленський висловив підтримку антикорупційному розслідуванню, однак ігнорував у публічних заявах імена близьких до нього осіб.

Корупція в енергетичному секторі, на тлі російської агресії та атак на критичну інфраструктуру, викликає занепокоєння міжнародних партнерів і ставить під загрозу подальшу фінансову допомогу Україні. Справу контролює суд, розглядаються клопотання про арешти. Українські інституції мають шанс довести, що система здатна на очищення навіть під час війни.