Сербія офіційно є кандидатом на вступ до Європейського Союзу з 2012 року, але при цьому зберігає тісні стосунки з Росією та Китаєм. Вона — єдина країна в Європі, що не запровадила санкцій проти Росії, організовує спільні військові навчання із Китаєм та продає боєприпаси Україні через посередників.
7 листопада 2025 року парламент Сербії ухвалив закон, що дозволяє знести будівлю генштабу армії Югославії у Белграді, зруйновану НАТО у 1999 році. На її місці компанія Affinity Partners Джареда Кушнера планує звести готель, офісний центр, апартаменти та музей завдяки безкоштовній оренді на 99 років. Це рішення викликало протести архітекторів і громадськості, а також розслідування щодо ймовірної фальсифікації документів на користь компанії Кушнера.
Сербія зберігає вигідні економічні зв’язки з Росією — імпортує дві третини газу та є «вікном у Європу» для московських компаній, які обходять санкції. У 2019 році Белград підписав угоду про вільну торгівлю з Євразійським економічним союзом, на чолі якого стоїть Росія, та дозволяє громадянам РФ безвізовий в’їзд.
Водночас, через посередників, Сербія продає боєприпаси Україні, що підтверджують міжнародні розслідування. Сербська влада офіційно заперечує прямі постачання, але лише підкреслює торгівельний характер угод, не приховуючи масштаб експорту.
Ще один вектор — співпраця із Китаєм. Сербія проводить спільні військові навчання, залучає інвестиції, але трапляються і гучні інциденти, такі як обвал вокзалу внаслідок китайського будівництва.
Офіційний Брюссель вимагає від Белграда визначити стратегічний напрям, однак Сербія продовжує балансувати між різними центрами сили, дотримуючись тактики максимізації вигоди та гнучкості в міжнародній політиці.
