Гетьманцев опублікував черговий пост про ухилення бізнесу від сплати податків, цього разу зосередившись на ринку кави. Він оцінює втрати бюджету від контрабанди кави у понад мільярд гривень на рік і вимагає від податкових органів та БЕБ посилити контроль.
Однак такі заклики лунають роками стосовно різних галузей — від тютюну й пального до електроніки й молока — і супроводжуються зростанням перевірок і тиску, але не зменшенням тінізації. За його словами, третина імпорту кави надходить контрабандою. Основні схеми — декларування під виглядом цикорію із різким зростанням його імпорту останні роки, або взагалі без декларування. Лідери — Київська та Львівська митниці.
Для реалізації контрабандної кави ритейл-мережі ділять бізнес на десятки ФОПів, що дає змогу мінімізувати податки. На ринках контроль мінімальний. Рівень сплати ПДВ у галузі становить лише 1,5%, а податку на прибуток — менше 1%. Середня зарплата – 13 000 грн, 90% компаній платять нижче ринкового рівня, часто решта видається «в конверті».
Окрім контрабанди, проблема — у підробках: перепакування дешевої сировини під виглядом брендів. Це шкодить споживачам і легальним імпортерам. Загальні втрати бюджету через тіньовий ринок кави — понад мільярд гривень на рік.
Попри посилення контролю, тіньова економіка не зменшується. В Україні перевірки часто здійснюються з презумпцією винуватості бізнесу. Лише 4% донарахувань реально сплачуються після перевірок, решта оскаржуються або не стягуються.
Ключова проблема — не у контролі, а в самій системі: високі податкові ставки, складні правила, нестабільність законодавства і ризики блокування бізнесу. Через це підприємці шукають сірі схеми. На думку автора розслідування, замість посилення тиску потрібна реформа, спрощення оподаткування і презумпція добросовісності.
Контрабанда кави — симптом хвороби системи. Вирішити проблему можна лише на рівні зміни правил гри — відповідальність за які лежить на Верховній Раді, уряді та профільних комітетах.
