Україна чітко заявила, що питання суверенітету та територій не є предметом торгу. Президент і парламент наголошують, що країна не прийме зовнішніх обмежень щодо вибору союзів. Українські ЗМІ висвітлюють результати переговорів у Женеві як рух до узгодження позицій, але без очікування швидких рішень.
Суспільна думка розподілена: частина підтримує переговори, інша — боїться компромісів, які можуть створити довгострокові загрози. Це типова реакція для країни у стані тривалої війни.
Женева засвідчила, що США прагнуть швидкого прогресу, Європа ставить безпеку на перше місце, Росія шукає вигідні умови, а Україна вимагає реальних гарантій. З нової версії плану видалено ризиковані пункти щодо Європи, але залишаються питання механізмів виконання гарантій.
Далі очікується новий етап переговорів у Вашингтоні. Україні потрібні гарантії, незалежні від політичних циклів у США та ЄС. Країна потребує дієвого механізму захисту у разі порушення домовленостей. Очікується візит представників Пентагону до Москви.
Окремо обговорюють пропозиції щодо окупованих територій. На сьогодні, за словами представників Офісу Президента, підписання таких документів не планується, обговорення залишаються теоретичними. Для зміни ситуації на фронті необхідно збільшити особовий склад ЗСУ та дальнобійну зброю, бо лінія фронту залишається нестабільною.
Важливо погодити перспективну структуру та чисельність ЗСУ. Європейські партнери наполягають на великій армії, але підтримка її фінансування повинна бути підтвердженою. Дискусія про кількість військ має ґрунтуватися на затвердженій стратегії оборони та оснащення.
Обговорюється й тема невизнання окупованих територій Росією та зобов'язання не повертати їх військовим шляхом. Дискусії у цьому напрямку тривають з початку війни, суттєвих змін наразі немає.
