Останні переговори щодо мирного плану між США, Україною та Росією супроводжувалися як побоюваннями, так і зрушеннями у підходах. Американська сторона продемонструвала готовність швидко внести зміни до вже запропонованих пунктів на прохання українських представників. Водночас Україна чітко заявила про незгоду з певними положеннями, що відображає прагнення до захисту власних інтересів.
Учасники дискусії наголошують, що адміністрація США добре обізнана у ситуації, незважаючи на поверхневе ставлення Трампа. В команді колишнього президента є експерти, які розуміють складність компромісів і вплив війни на глобальну політику.
За відсутності реальної готовності до завершення війни як з боку України, так і з боку Росії, переговорний процес більше виконує роль демонстрації політичної волі. Після можливої заморозки конфлікту очікується посилення політичної боротьби всередині України, що вплине на рейтинг чинної влади.
Китай офіційно підтримує позицію Росії, особливо це закріплено в деклараціях 2022 року, та виступає за «усунення першопричин конфлікту», що належить до риторики Кремля. Ці інтереси збігаються зі стратегічними цілями Китаю, включаючи питання Тайваню.
Заяви європейських лідерів, зокрема Макрона, про можливе введення сил безпеки, наразі носять радше політичний характер і не підкріплені одностайністю країн ЄС. Ці ініціативи розглядаються як пошук гарантій безпеки на випадок припинення активної фази війни.
Загалом, переговори залишаються інструментом політичного тиску, а інтереси великих гравців зберігають статус-кво. Україна і надалі перебуває у складному геополітичному становищі між протистоянням основних світових сил.
