Україна досягла домовленості з Міжнародним валютним фондом щодо фінансування на суму 8,2 млрд доларів на найближчі чотири роки. Тим часом у Європі затягується ухвалення рішення про репараційний кредит для України, незважаючи на необхідність фінансової підтримки.
У розмові з економічним експертом Ілею Несходовським детально обговорювали складності з використанням заморожених російських активів. Логічною виглядала б повна конфіскація цих активів та передача їх Україні, але в ЄС побоюються ризиків для європейської фінансової стабільності, тому винаходять складні схеми на кшталт випуску спеціальних облігацій під забезпечення цих активів.
Окрему незгоду висловлює Бельгія та низка країн через можливі політичні ризики, оскільки для рішень щодо замороження потрібна одностайна підтримка всіх членів ЄС. Затримки пов’язані й з побоюваннями, що у випадку зміни політичної ситуації в ЄС Росія може вимагати повернення активів, чого фактично виконати неможливо.
Європейці були стурбовані проєктом ймовірного мирного договору США та Росії, згідно з яким значна частина заморожених активів мала б піти до спеціальних американсько-українських або російських фондів, а Європа – додатково профінансувати відновлення України. Це викликало опір з боку багатьох держав ЄС, які побоюються фактичної втрати контролю над грошима.
В умовах невизначеності ЄС погодився на надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредитів під заморожені російські активи. Основним правовим механізмом стало рішення країн G7 про замороження активів РФ до виконання умов репарацій або завершення війни. Однак цих коштів достатньо лише для покриття першого кварталу 2026 року, а повного вирішення питання репарацій наразі немає.
