4 квітня 2025 року Міністерство торгівлі Китаю запровадило нову систему експортного ліцензування для семи критично важливих рідкоземельних елементів: самарію, галію, тербію, диспроцію, лютецію, скандію та ітрій. Ці мінерали життєво необхідні для виробництва потужних магнітів, що використовуються у електромобілях, вітрових турбінах, військовій техніці, зокрема у винищувачах F-35, а також у високотехнологічних виробах.
Контроль Китаю поширюється на близько 70% світового видобутку рідкоземельних елементів та майже 90% їхньої переробки. Китайські компанії виробляють понад 90% усіх високопродуктивних магнітів. Експортні обмеження підштовхнули компанії до інновацій: виробники почали створювати магніти без заборонених елементів, використовуючи подрібнення матеріалу, експериментували з новими легуваннями та співпрацювали з виробниками деталей для експорту готових компонентів, уже “вбудованих” у продукти.
Ще одним способом обійти обмеження було використання рідкоземельного елементу гольмію, який не був під контролем, але в жовтні 2025 року Пекін розширив перелік і додав до нього ще п’ять елементів, зокрема гольмій. Також були впроваджені жорсткіші обмеження на експорт технологій та обладнання, а також щодо співпраці китайських громадян із закордонними проектами видобутку рідкоземельних елементів.
Для західних оборонних виробників особливо важливим стало правило, яке з 1 грудня 2025 року унеможливлює отримання ліцензій на продукцію для військових, зокрема і США. Китай використовує свій монопольний вплив як геополітичний інструмент. Водночас компанії в Китаї шукають нові шляхи для продовження експорту та інвестування у власні виробничі потужності, попри розбіжності з державою.
30 жовтня після зустрічі лідерів США та Китаю частину обмежень було тимчасово скасовано, але більшість залишилися. За цією ситуацією світ продовжує стежити, адже баланс між геополітикою і бізнес-інтересами залишається напруженим.
