Німеччина погодилася забезпечити четверту частину кредиту на репарації для України, який буде сформовано за рахунок заморожених активів Російської Федерації. Решта країн ЄС мають внести власні кошти, щоб видати Україні кредит на 210 млрд євро. Це суттєво більше, ніж попередні суми – раніше йшлося про 140 млрд доларів чи євро, проте справжній масштаб заморожених російських активів точно невідомий через обмежену прозорість даних у різних країнах.
Зобов'язання серед країн ЄС планується розподілити пропорційно. Бельгія, на рахунках якої понад 185 млрд євро російських активів, наполягає на справедливому розподілі відповідальності. У приватних банках інших країн ЄС знаходиться ще приблизно 25 млрд євро активів РФ.
Без європейської підтримки дефіцит українського бюджету може сягнути 72 млрд євро. Обговорюється також питання законності передачі цих коштів Україні, враховуючи побоювання щодо впливу такого рішення на міжнародну довіру до фінансової системи.
Цифра завданих Україні збитків значно перевищує обсяги заморожених активів: Світовий банк оцінює їх понад 500 млрд доларів, а Київська школа економіки – понад трильйон доларів. Експерти зазначають, що для справедливого відшкодування агресору слід саме Росію змусити оплачувати ці витрати.
Дискусії щодо передачі заморожених російських активів Україні тривають із перших місяців повномасштабної війни і залишаються гостро актуальними у світлі політичної риторики європейських країн і США щодо взаємодії із Росією. Питання має фундаментальні наслідки для міжнародної фінансової та політичної системи.
