Андрій Деркач протягом 25 років представляв українців у Верховній Раді, сім разів обираючись народним депутатом. Водночас він отримав звання Героя Росії та став сенатором в Москві, публічно не приховуючи свої зв’язки з російськими спецслужбами.
Батько Деркача, Леонід, понад 20 років працював у КГБ та очолював СБУ після здобуття Україною незалежності. Парламентська комісія визнала його причетним до гучних політичних злочинів, включаючи справу Гонгадзе. Андрій Деркач навчався в академії ФСБ у Москві, де писав дисертацію про роботу з агентурною мережею. Після повернення до України працював в СБУ, а потім просувався по держслужбі та політиці.
З 1998 року Деркач понад два десятиліття був депутатом, щоразу представляючи нові політичні сили. Водночас він займався енергетичними питаннями, очолюючи «Енергоатом», та підписував угоди з Росатому, які згодом визнали порушенням українського законодавства.
Паралельно Деркач розбудовував медіаімперію, використовуючи її для впливу на суспільну думку, зокрема й для дискредитації НАБУ й політичних опонентів. Особливої ваги набули його дії під час втручання у вибори США, коли він розповсюджував інформацію про Джо Байдена та Хантера Байдена, чим сприяв міжнародним скандалам.
У 2020 році США впровадили санкції проти Деркача за спроби втрутитись у президентські вибори й співпрацю з російськими спецслужбами. Після початку повномасштабної війни Росії Деркач залишив Україну, а згодом отримав звання Героя Росії й став сенатором у Раді Федерації РФ.
Навіть перебуваючи за кордоном, Деркач залишався впливовою фігурою, через своїх соратників і далі впливаючи на українську політику та економіку. Його діяльність мала наслідки для репутації України на Заході, провокуючи політичні звинувачення та втягуючи країну в міжнародні скандали.
Справа Деркача не завершена: його агенти досі можуть залишатися активними. Це приклад того, як багаторічна агентурна діяльність може завдати шкоди державі на різних рівнях. Україна продовжує боротьбу з подібними викликами й закликає до підтримки сил оборони.
