18 грудня 2025 року Велика Британія оголосила про розширення санкцій проти Московії. У санкційні списки було додано 24 нові позиції, серед яких чотири великі нафтові компанії: Татнефть, Роснефть, Руснефтьгаз та НК Ойл. Ці компанії є ключовими експортерами нафти з Московії, їхній експорт залишається значним навіть попри падіння обсягів.
Санкції передбачають замороження рахунків у британських банках, заборону співпраці з британськими компаніями і блокування фінансових операцій для цих фірм. Пʼяти фізичним особам заборонено в’їзд до Великої Британії. Під обмеження також потрапили компанії-посередники з ОАЕ та Узбекистану, які допомагають обходити санкції.
Того ж дня, Європейський Союз запровадив санкції проти 41 судна московського так званого тіньового флоту — танкерів, що транспортують нафту в обхід західних обмежень. Загалом вже 529 таких танкерів перебувають під санкціями ЄС, їм заборонено заходити до європейських портів, а компанії ЄС не можуть обслуговувати ці судна.
Україна на цьому фоні також завдала ударів по підсанкційних танкерах у Чорному морі, додатково ускладнюючи логістику експорту для Московії. Через зростання ризиків і витрат страхові компанії піднімають тарифи, деякі судновласники відмовляються від співпраці з московською нафтою.
Санкції та військові удари стають усе більш системними й комплексними. Обмеження торкнулися як державних, так і регіональних компаній та міжнародних посередників. Московія змушена шукати нові ринки, однак попит у Китаї та Індії не безмежний, а ціни — нижчі за світові.
На тлі санкцій бюджет Московії зазнає збитків: дефіцит у 2025 році склав 5,7 трлн рублів, витрати на війну з Україною — понад 11 трлн рублів. Санкції розхитують основне джерело доходу режиму, прискорюючи фінансову кризу.
Захід не планує послаблювати тиск — навпаки, нові санкційні пакети стають адресними та системними, фактично блокуючи московський нафтовий сектор на світовому ринку.
