Цьогорічна лінія прямого спілкування Путіна тривала понад чотири години. Президент РФ коментував ситуацію на фронті, озвучував ультиматуми щодо переговорів з Україною, форсував російські наративи та активно маніпулював темою Заходу та економіки.
Путін повторив вимоги до України, які полягають у відході ЗСУ зі східних та південних областей, відмові від НАТО, визнанні анексованих територій і нейтральному статусі. По суті, це й далі ультиматум капітуляції на умовах Москви без компромісів.
Він прокоментував військові успіхи РФ та заявив про контроль над Куп’янськом, хоча конкретних доказів не наводив. Були згадки про оточених українських бійців, але й це залишилось без підтвердження.
Щодо відносин із Заходом, Путін традиційно звинуватив Європу й США в ескалації та порушенні домовленостей, а також не виключав СВО проти Європи. Економічні проблеми, зокрема падіння доходів від нафти, зростання ПДВ і скорочення бюджетних надходжень, він не коментував, натомість спрямовував увагу на «успішний розвиток» Росії.
Під час трансляції пролунали скарги росіян на затримки виплат родинам загиблих військових, що викрило проблеми бюрократії і системні збої у соцзабезпеченні.
В цілому, пресконференція відзначилась повторенням попередніх тез Путіна, відсутністю нових компромісів та акцентом на інформаційних впливах для внутрішньої аудиторії.
