Нещодавно оприлюднена стенограма розмови між лідерами Росії та США у 2001 році пролила світло на позицію Володимира Путіна щодо відносин з НАТО. Під час діалогу Путін наголошував, що Росія не є ворогом США і навіть висловив ідею потенційного союзу, спираючись на схожість між багатонаціональністю обох країн.
Проте, як відзначають експерти, вже тоді реальні наміри Кремля розходилися з офіційною риторикою. Публікація стенограми може бути частиною інформаційної кампанії, оскільки питання контролю Росії над Україною стали особливо гострими після коментарів Дональда Трампа щодо бажання Путіна захопити всю Україну.
Учасники обговорення наголошують, що ставлення Росії до членства в НАТО було радше тактичною грою. Аналітики сумніваються, що перспектива вступу Росії до Альянсу колись була реальною, оскільки НАТО історично створювалось як противага Росії.
Трамп неодноразово висловлював скепсис щодо незалежності України та її перспектив. Його коментарі та дії, включаючи риторику про компроміси з Путіним, створюють нові виклики для західної політики та безпеки в Європі.
Водночас внутрішньополітична ситуація в США залишається напруженою. За оцінками експертів, вплив Трампа та його партії знижується, демократи посилюють атаки щодо ряду скандалів, зокрема у справі Епштейна. Однак реальних доказів безпосередньої причетності Трампа не виявлено.
Республіканська партія стикається з кризою довіри та потребує реформ. Попри це, вирішальну роль у питанні безпеки України та Європи й надалі відіграватиме консолідація європейських партнерів та чітка позиція США у відносинах із Росією.
Головне завдання для України — зберегти суверенітет і запобігти відновленню війни на європейському континенті в майбутньому.
