Стенограми розмов між президентом Росії Володимиром Путіним і президентом США Джорджем Бушем за 2001, 2005 та 2008 роки були нещодавно розсекречені та оприлюднені. Метою такого кроку залишається інтригою, однак оприлюднені документи свідчать про прагнення Путіна контролювати Україну від самого початку його каденції.
У 2001 році Путін сказав Бушу, що вступ України до НАТО створить підґрунтя для конфлікту між Росією і Сполученими Штатами, підкреслюючи, що значна частина українського населення — це росіяни або прихильники Росії. Подібні тези Путін повторював у 2008 році, але примітно, що у 2001-му він намагався лобіювати вступ Росії до НАТО, посилаючись на історичну ініціативу СРСР у 1954 році й наголошуючи, що всі вимоги з того часу виконані.
Розсекречення розмов підкреслює незмінність російської політики щодо України, яка супроводжується наративами про “штучність” української державності й намаганнями вплинути на склад і напрям її розвитку. Путін продовжує дотримуватися ідеї контролю і розколу України, однак сучасний розвиток подій та економічні проблеми Росії суттєво ускладнюють реалізацію цих планів.
Водночас, внутрішні й зовнішні чинники, як-от санкції та міжнародна ізоляція, впливають на можливості Кремля вести війну та координувати дії із союзниками. Серед останніх тенденцій у переговорах і санкційних заходах окремо підкреслюється роль США та можливі різкі кроки з боку адміністрації Дональда Трампа, що можуть ще більше ускладнити економічну ситуацію в Росії.
На тлі всіх геополітичних трансформацій Україна продовжує опиратися російській агресії, а розкриття деталей перемовин підкреслює давню послідовність дій Росії щодо України й важливість міжнародної підтримки для зміцнення її незалежності.
