Вітаю, шановні глядачі. Увесь час в американському суспільстві велися розмови про феномен пробудження лівих і крайньолівих ідеологій, які намагаються переосмислити культурну буденність. Таке явище можна охарактеризувати як лівий соціальний активізм. Проте з приходом до влади Дональда Фредовича ситуація змінилася, і суспільство зіштовхнулося з новою крайністю, відомою як праве пробудження або «магамаоїзм».
Це явище викликало цікаві обговорення, коли наші ініціативи почали звинувачувати у крайніх правих поглядах. Ми, однак, завжди дотримувалися правоцентристської позиції і залишатимемося такими далі. Отож, обговоримо, куди рухається маятник американської політики і чому важливо зберігати баланс.
З 2012 року після смерті Трейвона Мартіна, а пізніше після вбивства Джорджа Флойда, американське суспільство поринуло у хвилю ортодоксії соціальної справедливості. Це включало жорсткий контроль над мовою, де недотримання нових лексичних норм могло мати серйозні наслідки, часто з боку соціальних мереж та активістів.
Зі змінювальною політикою адміністрації Фредовича запроваджено власні термінологічні заборони на слова, пов’язані з гендерною ідентичністю та соціальною рівністю. Це супроводжувалося контролем над листом і культурною сферою з обох боків політичного спектру. Парадоксально, праві часто запозичують термінологію про пригнічення та історичну ревізію у лівих.
В політичному і культурному просторі тепер праві демонструють неприйняття нових соціальних норм так самими методами, які ліві використовували раніше для закріплення нових стандартів ввічливості. Усе це стало новим полем символічної війни, де йдеться про мовний контроль і культуру примусу, яка суперечить ідеалам свободи слова.
Праві підтримують ініціативи, які зображують культ фізичної праці як справжню цінність у противагу офісній роботі. Міністр фінансів Скотт Бесент зазначав, що планується поповнити робочі місця в американських фабриках, що відображає певну ідеологічну еволюцію в адміністрації.
Трамп часто порівнюється з Мао через їх спроби централізувати контроль над культурою. Обидва діячі, маючи культ особистості, намагаються зруйнувати існуючі інституції задля зміцнення влади. Американське суспільство неодноразово висловлювало тривогу через ризики авторитаризму, проте традиції свободи слова та активізм успішно чинять спротив.
Серед інфлюенсерів особливо відзначається Такер Карсон, рупор правого активізму, який використовує методи лівих для захисту правих цінностей. Виникають ситуації, коли культурний консерватизм змішаний із нацистськими вподобаннями, а політика рухається в напрямку створення суспільства, де обстоюються права переважно однієї частини населення.
На останок, Америці важливо знайти консенсус, де поважатимуться різні погляди та спосіб життя громадян. Це стало би альтернативою крайнощам у правлінні, які ставлять під загрозу цінності свободи слова та демократичного суспільства. Сподіваємося, що збалансований підхід дозволить уникнути подальших культурних конфліктів і забезпечити стабільність у суспільстві.