Головна > росія > Тіньовий ринок даних у Росії: хакери, корупція та наслідки для Кремля


Тіньовий ринок даних у Росії: хакери, корупція та наслідки для Кремля


Як хакери та корумповані посадовці створили гігантський тіньовий ринок персональних даних у Росії та чому влада втрачає над ним контроль.

За останні роки в Росії сформувався масштабний тіньовий ринок персональних даних. Кремль роками був своєрідним хабом для хакерів, які отримували доступ до закритих баз даних через корумпованих держслужбовців. До війни влада терпимо ставилася до цього ринку й навіть сама ним користувалася. Проте після 2022 року ситуація змінилась: арешти хакерів, закриття даркнет-ринків і посилення законодавства не дали бажаних результатів: ринок дедалі більше виходить з-під контролю держави.

Масштаби вражають: річний обіг такого ринку оцінювався у 15 млрд рублів. Дані торгували співробітники поліції, мобільних операторів, податкових служб, навіть медпрацівники. Їхня продукція — паспортна, банківська, мобільна інформація, а також дані про перетин кордону. В обігу діяли як відкриті чат-боти (наприклад, у Telegram), так і закриті B2B-системи для «професіоналів».

Війна в Україні стимулювала масові шахрайства з використанням вкрадених даних, погіршуючи ситуацію із захистом громадян, і навіть зачепила чиновників високого рівня. ФСБ провела масштабні операції проти хакерських угруповань та даркнет-майданчиків («Гідра», RМШОП, USA Store тощо), вилучаючи готівку та криптовалюту на сотні мільйонів доларів. Однак навіть арешти серед силовиків, що «кришували» кіберзлочинність, не припинили масштабних витоків даних: у 2023-2024 роках вони лише зросли.

Існує неформальний договір: російських хакерів не переслідують, якщо вони не шкодять самій Росії чи її союзникам і готові виконувати завдання Кремля. Проте спроби держави жорстко контролювати ринок призвели до нової хвилі витоків і міграції операторів за кордон.

Сьогодні ринок персональних даних у Росії став некерованою загрозою для Кремля, інструментом для іноземної розвідки й щоденним ризиком для громадян. Сплеск корупції та кіберзлочинності ставить під питання репресивну систему контролю, що не змогла захистити свій же інформаційний ресурс.