У 2014 році Російська Федерація розпочала війну проти України, окупувавши Крим та частину Донеччини й Луганщини. У 2022 році Володимир Путін оголосив так звану «спеціальну військову операцію» з метою знищення української державності. За його задумом, Україна мала бути захоплена за лічені тижні, але минуло вже майже чотири роки повномасштабного вторгнення.
Нещодавно Росія заявила про масштабну атаку, яка нібито сталася з боку України: 91 ударний безпілотник атакували державну резиденцію президента РФ у Новгородській області. Російська пропаганда подає це як офіційну оголошення війни Україною, хоча насправді триває «спеціальна операція», а не війна, за їхніми словами. Однак багато фактів викликають сумнів у реальності атаки: місцеві жителі не чули вибухів чи роботи ППО, а кількість заявлених збитих дронів різниться у російських відомствах.
Ці заяви ймовірно мають на меті зірвати переговорний процес. Російська влада демонструє небажання досягати мирних домовленостей, висуваючи ультиматуми. Навіть колишній президент США Дональд Трамп, відомий симпатіями до Путіна, був повідомлений про «атаку» особисто російським лідером та схильний вірити у викладену версію. Інші країни — Індія, Пакистан, ОАЕ — також висловили осуд нібито атаки.
У підсумку Росія використовує такі інформаційні кампанії для виправдання подальших дій, посилення тиску на Україну та міжнародну спільноту і обґрунтування ескалації війни під виглядом «відплати». Українське суспільство й армія усвідомлюють, що простих рішень у цій війні немає, а перемога можлива лише через посилення внутрішніх реформ, підтримку армії й готовність до довготривалого опору. Ілюзії щодо швидкого миру можуть бути небезпечними для державності, а єдиний шлях до припинення війни — фізична неможливість РФ її продовжувати.
