30 грудня відзначилося резонансними заявами щодо перспектив завершення війни в Україні. Європейські лідери, зокрема Дональд Туск, висловили думку про можливість досягнення угоди про припинення вогню та замороження війни протягом декількох тижнів. Подібна риторика раніше асоціювалася з Дональдом Трампом, але цього разу прозвучала з європейського боку. Зустріч у "берлінському форматі" і нові гарантії безпеки, запропоновані США, стали підставою для оптимізму. Водночас є зауваження, що Києву, ймовірно, доведеться піти на компроміс у територіальних питаннях.
Президент України Володимир Зеленський запевняє, що переговорний процес не зупиняється, попри складність діалогу та російські звинувачення. За його словами, Україна щодня працює з представниками США, обговорюються можливість присутності американських військових та умови гарантій безпеки. Водночас російська сторона стверджує, що посилить свої переговорні позиції після повідомлень про нібито атаку на резиденцію Путіна, яку Київ називає фейком.
На фронті триває евакуація цивільного населення з територій, що піддаються бойовим діям. Водночас повідомляється про чергові атаки на портову інфраструктуру Одещини та ураження цивільних суден у Чорному морі.
Міжнародна реакція лишається складною. Лідери окремих країн підтримали РФ у пов'язаних із атакою заявах, а Китай, за словами офіційних представників, продовжує закликати до миру, не підтримуючи ідею заморожування конфлікту. На фоні цих подій, в Україні розпочато процес організації всеукраїнського референдуму, для чого створюється відповідна інформаційна система.
Загалом нинішні заяви в Європі щодо швидкого миру розглядаються як новий етап політичного діалогу, але практична реалізація миру залишається відкритим питанням.
