Мирні переговори між Україною, США та Росією залишаються складними, із низкою невирішених принципових питань. Основна суперечність полягає у тому, що сторони по-різному бачать алгоритм врегулювання конфлікту. Україна наполягає на поетапному припиненні вогню, підготовці до виборів і референдуму, а Росія – на спочатку підписанні рамкової угоди, і лише після цього можливе припинення вогню.
Політична підтримка Заходу залишається важливим фактором виживання України. Європа погодила надання базового фінансування до 2027 року, а США, за словами експертів, скорочують пряму підтримку, обмежуючись наданням розвідувальної інформації. Японія, у свою чергу, збільшує військові витрати, що відкриває додаткові перспективи для співпраці з Україною.
У переговорах з Трампом Україна стикається з позицією, що тимчасове перемир'я недоцільне — Трамп фактично підтримує російський підхід: підписання рамкової мирної угоди перш ніж настане припинення вогню.
Ключові суперечності зосереджені навколо статусу анексованих територій, Донбасу і перспективи членства України в НАТО. Росія наполягає на визнанні нових кордонів, США й Україна поки не мають компромісної позиції.
У підсумку, попри певний прогрес і готовність сторін до роботи в робочих групах, головні розбіжності стосуються черговості дій та політичних гарантій. Українська влада прагне розділити відповідальність із суспільством через референдум, а Росія націлена на одноосібне виконання Україною її вимог до підписання навіть попередньої угоди.
