Відправною точкою нещодавніх кадрових змін в Офісі Президента стала ситуація навколо «Мендічгейту» та відставка Андрія Єрмака. Призначення нового очільника ОП, зокрема Кирила Буданова, відбулося на тлі небажання Володимира Зеленського змінювати вибудувану ним вертикаль влади. Очікується, що структура управління залишиться незмінною, а всі ключові рішення і надалі ухвалюватиме президент.
Значна увага прикута до прозорості нового глави офісу та можливих змін у його підході, однак експерти не прогнозують істотної самостійності Буданова. Кадрові ротації розглядаються радше як сигнали закордонним партнерам, зокрема США та ЄС, щодо реакції на корупційні скандали, а не як справжня зміна політики.
Варто зазначити, що призначення Буданова супроводжується одночасною зміною керівників обласних військових адміністрацій у п’яти регіонах. Експерти вважають це умовою зміцнення позиції нової команди в ОП.
Щодо мирних переговорів, їхній перебіг значною мірою залежить від США та особистої зацікавленості Дональда Трампа. Україна реагує на ініціативи Білого дому й намагається посилити власні переговорні позиції завдяки допомозі Заходу.
Однак кадрові перестановки у владі не впливають безпосередньо на переговорний процес. Основна увага в парламенті нині спрямована на кримінальні провадження щодо корупції серед депутатів, що підсилює вплив НАБУ. Це може в перспективі вплинути на монобільшість і функціонування владної вертикалі.
Зміни серед керівного складу ОВА пояснюються бажанням нової команди працювати з перевіреними людьми. Проте система влади залишається надалі під жорстким контролем президента, і радикальних змін у підходах найближчим часом не очікується.
