6 січня 2026 року Стівен Міллер, радник президента США з питань внутрішньої безпеки, дав інтерв'ю, у якому відверто окреслив філософію американської адміністрації та її підходи до зовнішньої політики. Він підкреслив, що, за президентства Дональда Трампа, США діятимуть як наддержава, покладаючись на силу, примус і владу.
Ці заяви стали особливо актуальними після останньої військової операції США у Венесуелі, яка, на думку експертів, може стати початком нової хвилі геополітичного впливу США у Латинській Америці. У центрі уваги — Куба, щодо якої посилюється економічний та дипломатичний тиск, а також анонсована морська блокада. Дональд Трамп відновив Кубу у списку спонсорів тероризму і заявив про її політичну слабкість.
Іншою потенційною ціллю є Мексика через діяльність наркокартелів та глибоку економічну інтеграцію з США. Не менш напружені відносини й з Колумбією, щодо якої пролунали гучні заяви про можливість військової операції.
Додаткову увагу привертає Іран — країна охоплена масштабними протестами через економічну кризу, що супроводжується тиском з боку США, які не виключають застосування сили у випадку подальших репресій проти громадян.
Окрім Латинської Америки, американська адміністрація проявляє інтерес до Гренландії — ймовірно, через стратегічні та ресурсні причини. Попри рішучу позицію Данії щодо своєї території, США не відкидають можливості збільшити свою присутність у регіоні.
У підсумку, сьогоднішній курс США свідчить про наміри змінити глобальний порядок, використовуючи як дипломатичні, так і силові важелі впливу. Основне питання — наскільки далеко готова зайти адміністрація у своїх діях і як реагуватиме світове співтовариство.
