Президент Аргентини Хав'єр Мілей, який обійняв посаду наприкінці 2023 року, реалізував низку глибоких економічних реформ. Внаслідок його заходів місячна інфляція впала з 25% до 2,3% у жовтні 2025 року, а річна інфляція знизилася зі 211% до 31% — найнижчої позначки за останні вісім років. Країна вперше за 14 років вийшла на бюджетний профіцит, а економіка продемонструвала зростання на 6%.
Міжнародні ЗМІ та експерти назвали це "економічним дивом". Попри це, Центральний банк Аргентини констатує, що у 2025 році іноземні інвестиції стали негативними вперше за 22 роки: за 11 місяців капіталова від'ємність склала -1,5 млрд доларів. У результаті іноземні компанії активніше виводять кошти, ніж вкладають. Причина такого парадоксу — відмінність між економічною стабілізацією та довгостроковою інвестиційною привабливістю.
Частина компаній планувала вихід з ринку ще до Мілея, але реалізація таких угод розтяглася на 2024–2025 роки. Інші скористалися політикою Мілея: лібералізація валютного ринку дозволила легше конвертувати кошти і вивезти їх за кордон.
Структурні проблеми, накопичені за десятиліття популізму, продовжують відштовхувати інвесторів. Проте один сектор залишається виключенням — природні ресурси. Видобувна та енергетична промисловість переживають справжній інвестиційний бум: в країну планується залучити близько 25 млрд дол. США, адже Аргентина володіє третіми у світі за розмірами запасами літію.
Отже, при позитивній макроекономіці проблеми довготривалої довіри зберігаються. Майбутнє покаже, чи зможе Мілей конвертувати короткострокові успіхи у стабільне зростання.
