Останні процеси навколо міжнародних переговорів щодо війни та реакцій російського керівництва викликають дискусії серед експертів. Спостерігачі відзначають відсутність чітких коментарів з боку перших осіб держави щодо переговорних ініціатив. Переважно позицію Росії публічно озвучують такі чиновники, як Захарова, Нібензя чи Медведєв, уникаючи прямої реакції президента чи міністра закордонних справ.
Аналітики вважають, що це мовчання свідчить про тривалі кулуарні перемовини, які Москва ініціювала для пошуку компромісу. Реакція російської сторони обмежується формальними заявами МЗС, які сприймаються як вторинні. Окремі спроби спровокувати високопоставлених чиновників, як-от Лаврова, на реакцію не дають результату — офіційна риторика залишається стриманою.
Існує думка, що Росія свідомо уникає ескалації у відносинах із США, навіть тоді, коли дії Вашингтона спрямовані на економічний тиск. За словами експертів, нинішня стратегія адміністрації Трампа базується на посиленні санкцій і обмеженнях для російської економіки, а також на ізоляції Росії з боку інших держав, зокрема Венесуели та Ірану.
Зазначається, що адміністрація США закликала Венесуелу та інші країни до розриву зв’язків із Росією, Китаєм та Іраном, щоб посилити тиск на Москву через її воєнну політику. Американські санкції та зусилля, спрямовані проти нафтового ринку, лише підсилюють економічну ізоляцію Росії. Паралельно, експерти не виключають, що в разі дестабілізації ситуації в Ірані чи Венесуелі, Кремль зіткнеться з новими геополітичними викликами.
Обговорюється й роль Китаю, який поки що не демонструє активної підтримки Росії. У разі значних змін Пекін може виступити як фактор тиску на Москву з метою досягнення миру та розв’язання війни в Україні.
Наразі для Кремля вирішальне значення має час: якщо Китай почне чинити тиск на РФ із вимогою замороження конфлікту, умови для Росії можуть значно погіршитися. Експерти підкреслюють, що стримана публічна позиція Москви пояснюється прагненням виграти час та зберегти маневр для подальших переговорів і зменшення економічного тиску.
