У соціальних медіа часто обговорюється твердження, що Трамп позитивно ставиться до Путіна. Проте останні заяви Трампа демонструють більш прагматичний підхід без особливого захоплення лідерами-автократами. Так, Трамп висунув ультиматум президенці Венесуели Родрігес щодо розриву зв’язків із Росією, Китаєм та Іраном. Це розцінюється як демонстративний крок для посилення позицій США у західній півкулі, а також як сигнал іншим світовим гравцям не втручатися в цей регіон.
Водночас експерти зазначають, що для Трампа Путін - не ворог, а фактично лідер багатої країни, з яким можна мати прагматичні економічні стосунки. Трамп дотримується позиції вигоди та розрахунку у взаємодії з лідерами інших країн, відзначаючи: «Якщо ви такі розумні, чому ви такі бідні?».
Американські звинувачення щодо Мадуро базуються на контрабанді наркотиків та незаконній підготовці до нападів на США, а не на порушеннях демократії, як це часто підкреслювалось західними політиками щодо інших країн у минулому.
Паралельно в Ірані тривають масові протести, спричинені економічною кризою, обвалом національної валюти та зростанням цін. За повідомленнями правозахисників і медіа, загинули понад 35 осіб, затримано понад 10 000, а влада країни запровадила програму грошових виплат для заспокоєння населення. Тліє напруга між Іраном та США, і експерти не виключають, що США надаватимуть підтримку Ізраїлю у разі ескалації ситуації в регіоні.
У контексті українських інтересів експерти схиляються до думки, що активні дії США у Венесуелі та Ірані посилюють тиск на Росію та впливають на її переговорні позиції, навіть якщо такі кроки не були безпосередньо спрямовані на підтримку України.
