Реакція колишнього президента США Дональда Трампа на затримку російських танкерів стала приводом для обговорення тиску на Росію на тлі глобальних політичних процесів. Офіційна позиція Москви — глибока стурбованість затримкою суден та звинувачення США в порушенні норм міжнародного морського права.
Водночас з боку Заходу такі дії розглядаються як елемент санкційного тиску на Росію, особливо на тлі триваючих переговорів щодо безпеки та ескалації навколо України. Китай, у свою чергу, засудив дії США, заявивши про порушення суверенітету та принципів міжнародного права, однак не змінив своєї риторики щодо конфлікту в Україні.
Порівнювалася й реакція європейських країн та НАТО. Зауважується, що, попри заяви про підтримку санкцій, окремі держави співпрацюють з Росією, зокрема у питаннях закупівлі металів та енергоносіїв. Естонія та інші країни Балтії не завжди мають змогу самостійно реалізовувати затримання суден через нестачу ресурсів та очікування підтримки від США і НАТО.
У дискусії пролунала критика подвійних стандартів Китаю та Росії щодо міжнародного права і питань суверенітету, а також згадувались приклади військових конфліктів, до яких були залучені ці країни.
Загалом реакція Трампа та дії США сприймаються як сигнал необхідності посилення контролю над санкціями й демонстрація лідерства у протистоянні російському тіньовому нафтовому флоту. Це також впливає на медійний фон і внутрішню дискусію щодо ефективності заходів Заходу.
