У Парижі відбулася зустріч лідерів «Коаліції охочих», яка підтвердила подальше існування цього формату співпраці на вищому рівні. У заході взяли участь 27 лідерів, і була досягнута домовленість про створення інституціональних структур: військового штабу, координаційного центру та подальшу інституціоналізацію роботи коаліції.
«Коаліція охочих» веде переговори як зі США, так і з Україною, забезпечуючи платформу для обговорення безпекових гарантій. Хоча НАТО нині виконує переважно логістичну функцію постачання зброї, саме коаліція виступає основним переговорником з європейського боку. У Парижі була підписана декларація щодо надання гарантій безпеки, а також тристороння декларація Великої Британії, Франції та України.
Створення оперативного військового штабу та координаційного центру свідчить про посилення структури Коаліції охочих. На цій зустрічі не було американських підписів, оскільки США не є членами коаліції, однак вони залишаються активними учасниками переговорного процесу.
Очікується, що конкретні домовленості щодо гарантій безпеки будуть досягнуті лише після виходу мирних переговорів на фінішну пряму. Поки переговори тривають, відчутного прискорення не спостерігається. Американці працюють над спільними проектами з Україною, які передаються для розгляду Москві.
Росія залишається ключовим гравцем, і остаточні рішення щодо припинення війни залежатимуть від її згоди на нові формати переговорів, зокрема тристоронніх – із залученням США. Тим часом у Вашингтоні Дональд Трамп заявив про готовність США гарантувати безпеку Україні після війни, якщо це допоможе запобігти повторенню агресії.
У Кремлі традиційно критикують західні гарантії, називаючи їх ескалацією. Однак західні політики вважають питання безпеки України ключовим у глобальному політичному контексті. Переговори тривають, але швидких змін поки не прогнозується.
